Все чаще, я встречаю мнения о том что, Саркому Юинга нужно лечить только за границей. Я попросил одного из пациентов который прошёл лечение у нас в отделение от этой опухоли поделиться своим опытом
«Всім доброго дня. Мене звуть Царь Юрій. Зараз осінь 2021, мені 49 років проживаю в м.Києві.
Хочу поділитися своєю історією боротьби із онкологією.
Все почалося в 2018 році, весною почалися болі в нозі, схожі на «кріпатуру»після тренування і на невилика припухлість на гомілці. За порадою жінки я звернувся до сімейного лікаря, який скерував мене до хірурга.
Хірург, оглянувши ногу і вислухавши мої скарги, сказав, що то мабуть шкарпетками надавив, треба поспостерігати, призначив таблетки "Детралекс" та мазь "Троксерутін" на 2 тижні. Після такого лікування болі не пройшли, припухлість за два тижні не зникла.
Жінка сама записала мене на "доплер " ніг до Гуч Алли Олексіївни в інституті Шалімово.
Зробивши обстеження, Алла Олексіївна одразу сказала, що в лівій нозі не все гаразд і порекомендувала терміново звернувся в Інститут раку, саме до завідуючого відділенням Волкова Ігоря Борисовича.
Після його консультації ми мали чіткі вказівки, щоб з'ясувати, що саме з моєю ногою (який вид саркоми – виявляється вони бувають різні...)
Перше обстеження мені зробили в Інституті раку на слідуючий день – брали частку пухлини на нозі спеціальним пристроєм (трепаном) для гістологічного та імуногістохімію.
За результатам обстежень в мене виявили САРКОМУ ЮІНГА
Це був ШОК. ЧОМУ САМЕ Я? ЗА ЩО? ЗА ЯКІ ГРІХИ?
Мені дуже пошастило, поруч була кохана дружина і перші її слова: «МИ ЦЕ ПЕРЕЖИВЕМО І ТРЕБА ПОЧИНАТИ ЛІКУВАННЯ».
Я був дуже пригнічений та наляканий – в інтернеті мало інформації і позитивної з таким діагнозом ще менше...
В думках я вже прощався із життям і думав як впорядкувати свої справи. На роботі керівник мені дав зрозуміти що було б краще, якщо б я тихенько звільнився і особо не розповсюджувався чим само хворію –про якусь допомогу мова взагалі не йшла.
Після підтверджень діагнозу, мені детально розповіли що це за хвороба і що шлях для її подолання довгий.
Моїм лікарем було призначено Максименко Богдана Вікторовича.
Було призначено додаткові обстеження (мене турбувало чому не починають лікування, а ще обстеження, НАВІЩО?).
Богдан Вікторович все пояснив, виявилось що:
- остеосцинтіграфія потрібна для розуміння, чи є метастази в кістках скелету
- КТ необхідне щоб розуміти чи не проявилися метастази у внутрішніх органах
- пункція з кісткового мозку – чи є метастази там.
Перші гарні новини до початку лікування:
- Пухлина локалізована, чітко в гомілці
- метастазів НЕМАЄ
Після всіх досліджень мені призначили курс лікування: хімія, операція ,променева терапія.
Я чітко розумів що таке:
- Протокол лікування – лікарі згідно моїх аналізів і діагнозу призначають міжнародно затверджений курс лікування
- Курс хімії – комплекс ліків які вводяться за декілька днів (призначили 10-12) я пройшов 12 курсів
- Чому операція потрібна саме після декількох курсів хімії (саркома має припинити свій ріст і почати зменшуватись)
- Чому необхідна променева терапія – щоб пригнітити (якщо ще залишились) ракові клітини (я пройшов 19 сеансів)
- Лікуванна ґрунтується на принципах доказової медицини
Перша хімія була призначена на 15.08.2018.
Під час процедур самопочуття дуже погане – ніби після великої п'янки, нудить, їжа провокує відразу. Волосся по всьому тілу випало за два тижні.
Жінка була поряд зі мною під час лікування.
Перші крапельниці робили через катетер – не зовсім зручно – деякі крапельниці тривали по 16 годин, вени «поховалися». Богдан Вікторович порадив (якщо є можливість) поставити "порт для крапельниць" – виявилася дуже зручна штука в порівнянні з катетером, за що дуже вдячний лікарю.
Після четвертої хімії я пройшов обстеження МРТ і виявилося що саркома зменшилась на 36%. ЦЕ ОЗНАЧАЛО, ЩО ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ПІДІБРАНИЙ ПРАВИЛЬНО І Я НА ПРАВИЛЬНОМУ ШЛЯХУ. На той момент це дуже зігрівало душу.
Між хіміями перерва 3 тижні, після хімії самопочуття погане, але ближче до наступного курсу покращувалося. Про роботу мова взагалі не йшла.
На сайті лікарні можна було переглянути які ліки є в наявності (ми знали які потрібні на черговий курс) і якщо чогось бракувало то я купував у аптеках, просив обов'язково чек (по оголошеннях де на 20-30 % дешевше не купував – ліки коштують не мало, тому не хотів придбати підробку).
Поки лежав у палаті на процедурах "наслухався " історій як люди починали лікуватися у НІР – потім виїзжали за кордон – потім лікарня з закордону направила на операцію в НІР і хворий вже лікувався на батьківщині.
Моє лікування тривало з 15.08.2018 і закінчилося 25.05.2019.
За цей час я переніс 12 хіміотерапій, 1 операцію, 19 променевих.
Весь час поруч зі мною була моя сім’я, лікар Богдан Вікторович консультував мене при погіршені самопочуття.
ДОЛЯ підготувала для мене таке випробування – ОНКОЛОГІЮ.
Але я вдячний, що саме вона звела мене із Гуч Аллою Олексіївною, Волковим Ігорем Борисовичем, Максименко Богданом Вікторовичом! Ці люди своєчасно і ГОЛОВНЕ ПРОФЕСІЙНО поставили мені діагноз і провели цим не легким шляхом – БОРОТЬБИ З ОНКОЛОГІЄЮ.
Також дуже дякую всьому персоналу відділення за чуйність за професіоналізм.
ОСОБЛИВО ВЕЛИКЕ СПАСИБІ ДОЛІ ЗА МОЮ ЖІНКУ ОЛЬГУ яка завжди підтримувала мене на цьому шляху.
Зараз проходжу регулярні обстеження( МРТ + КТ) раз на пів року і спостерігаюсь у Богдана Вікторовича, тому що виявляється в поліклінніці, за якою я закріплений, немає онколога...
Мій телефон 063 393 05 27 Юрій
P.S. Основна порада тим, хто зіткнувся з таким діагнозом – ЧІТКО ВИКОНУЙТЕ ВКАЗІВКИ ТА ПОРАДИ ЛІКАРЯ».
